Національні страви завжди привертають особливу увагу. Їхній традиційний смак, особливості приготування, правильні пропорції – все це так притягує, і вже буквально з перших хвилин готування починають розігріватися апетит. Татарська кухня вражає своїм достатком і водночас простотою рецептів.
Опис страви
За різними версіями, назва страви походить або від "Аздик", що по-татарськи означає "їжа", або від "Азу", що позначає з тюркського "шматочки м'яса". Зараз слово «Азу» вживається для страв з тушкованим м'ясом, приготованими з солоними огірками.
З давніх-давен азу готують на вогні у великих каструлях і котелках різної форми. М'ясо використовували найрізноманітніші: конину, баранину, свинину, дичину та будь-які види, які тільки припадуть під руку.
Запорука успіху у приготуванні азу – це його бульйон. Він має бути наваристим, густим. Для цього шматочки м'ясо спочатку обсмажують до появи тоненької скоринки, а потім гасять з водою. На багатті такий навар виходить ще більш насиченим. Також густота бульйону залежить від жирності м'яса, способу приготування, тобто від того, як довго і при якій температурі відбуватиметься кипіння. Найкраще мучити м'ясо довше, щоб воно стало ніжним і буквально розпадалося.
Гасіння м'яса виробляють із різними овочами. Зазвичай додають томатну пасту, кетчуп чи справжні протерті томати, картопля, бобові культури. Для обсмажування завжди обов'язково додають цибулю чи часник, які віддадуть весь аромат, сік у м'ясо та зволожать його.
Справжню азу не можна уявити без огірків. Додавати їх варто в кінці приготування, щоб їх зайва сіль та кислота не заважали приготуванню м'яса.
