Орієнтування
Неприємно і страшно збитися з дороги та ще вночі. Має бути вибір – продовжувати рух або залишитися на місці, чекати допомоги. Якщо поблизу немає нікого, хто вкаже шлях, важливо не панікувати, а самостійно визначити сторони горизонту та своє місцезнаходження. Головною метою є визначення сторони горизонту, незважаючи на погоду та місцевість. У цьому допоможе Місяць – холодне небесне світило, яке направило на шлях не одного мандрівника, де б він не був: на суші, на воді, у повітрі.
Базові знання
Для нічного орієнтування потрібно небагато: наявність самого супутника (іноді небо щільно затягнуте хмарами), уміння рахувати до 12, чи навіть до 6, і знання пари букв. А якщо серйозно: потрібно точно знати, в якій фазі Місяць, щоб визначити сторони світла. Латинське слово «oriens» лежить докорінно поняття «орієнтування» і означає «схід», тобто, потрібно розібратися, де розташований потрібний напрямок.
Здавна придуманий простий метод з'ясувати, зростає, чи старіє світило: уявити, що умовною паличкою з'єднуються краї серпа. Ті, хто знає абетку, побачать або букву «С», або «Р» і співвіднесуть слова «с – стара», «р – зростаюча».
Визначення спадаюче і зростаючого Місяця
Оцінку віку проводять так:
- Зіставляють її зовнішній вигляд з малюнком, на якому вказано положення термінатора (лінії, що розділяє світлий та темний частини з інтервалом на 1 добу). Після повні користуються тим самим малюнком, але у перевернутому вигляді.
- Зрозуміло, що жоден мандрівників не носитиме із собою зображення. Але розділити поперечну центральну лінію на 12 (чи 6) частин зможе кожен.
Кількість цих «часток» стане в нагоді при визначенні сторони світла
Існує кілька способів орієнтування біля Луні:
- не використовуючи жодних приладів, застосувати знання про місцезнаходження світила в залежності від фази, часу доби;
- по Місяцю та годинах;
- по Місяцю та зіркам.
Зверніть увагу! Ці способи не вважаються бездоганними, але основний напрямок вказати допоможуть.
