Рослини та ягоди
Крім фруктів та овочів вживати в їжу можна і квіти. На земній кулі подібних рослин існує безліч. Деяким здасться, що є самі квіти безглуздо, адже є трава, коренеплоди. Але в їстівних суцвіттях міститься величезна кількість біологічно активних речовин (антиоксиданти, вітаміни, мікроелементи, ізофлавоніти), причому їх набагато більше, ніж в інших частинах рослини.
Історія появи їстівних квітів
З давніх-давен кулінари намагалися свої страви декорувати, вражаючи інших кухарів, царів, імператорів. Тому прикраса суцвіттями набула широкої популярності. Але не завжди оригінальний зовнішній вигляд та привабливий аромат означає, що квітки можна їсти.
Найчастіше яскраві та строкаті квітки є отруйними та небезпечними для людини. Тому експерименти ставилися над дворовими слугами, а після цього страва готувалося для повелителя.
У Китаї використання їстівних квітів досягло піку популярності за правління династією Тан (приблизно 618-907 рр. н. е.). Саме в цей період жінки стали використовувати квіти для їжі, щоб продовжити свою молодість.
У Китаї існує багатовікова традиція споживання їстівних квітів.
У період Епохи Відродження (15-17 ст.) популярними стали тушковані первоцвіти, а також страви, виготовлені на основі пелюсток. Наприклад, гвоздика стала основним компонентом лікеру Шартреза, який любили монархи. А за часів правління королевою Вікторією (1837-1901 рр.) популярність набули зацукрованих фіалок, які додавали до чаю.
Сьогодні до їстівних квітів повернулася колишня популярність. Вже відкрито спеціальні ферми, які у промислових масштабах вирощують подібні рослини.
Щоб бути впевненим у якості та безпеці продукції, рослини слід купувати на спеціальних фермах
