Зимове полювання на зайців вимагає від добувача не тільки витривалості та кмітливості, а й певного досвіду, знань. Взимку єдиний спосіб вистежити вухатого звіра – це орієнтування слідами. Легким видобутком у цей період буде заєць-русак, а ось на біляка полює важче. Знаючи всі сліди та відбитки, які залишає заєць, можна легко визначити його місцезнаходження.
Особливості слідів зайця
Полювати на зайців слідами – цікаве та захоплююче заняття. Найзручніше починати вистеження рано вранці, по свіжому снігу. Вдень звірятка зазвичай сплять, а ночами пересуваються у пошуках годівлі.
Розшук зайця по зимовому сліду – це цікавий та спортивний вид полювання
Взимку полюють тільки на зайця-русака, адже він частіше виходить на узлісся з лісу, ближче до ярів, кущів. Біляк же ховається в глухих місцях, та й на білому снігу його роздивитися непросто.
Відбитки заячих лап бувають різними, їх можна сплутати зі слідами іншого звіра. Пересуваючись, заєць робить звичайний стрибок, виносячи паралельно обидві задні лапи. Передні при цьому розташовуються одна за одною. При довгому стрибку передні лапи ставляться разом, як і задні.
Слід звіра значно відрізняється, адже передні лапи залишають округлий паралельний відбиток, а задні – більш довгий, несиметричний.
Боротьба за виживання навчила зайця ідеально плутати сліди, розібратися в яких під силу лише досвідченому мисливцю. Петлячи снігом, тварина намагається відвернути увагу переслідувача від свого лежбища. Якщо такий трюк не спрацьовує, то на допомогу приходять міцні задні лапи, що дозволяють розвивати швидкість до 60 км/год.
Взимку заєць довго петляє снігом, заплутуючи свої сліди.
Висока швидкість досягається за рахунок незвичайної будови сухожиль, але страждає на маневреність. Щоб різко повернути убік, зайця спочатку потрібно загальмувати.
Ще одна особливість, що ускладнює полювання на хитрого звіра, – це його унікальний слух. Він здатний почути найменший шарудіння на відстані до 100 м і миттєво сховатися.
